Катерина Левченко, Урядова уповноважена з питань ґендерної політики

Декілька років назад ми дуже хотіли, щоб політика ґендерної інтеграції була не просто додатком до того, що роблять державні структури, а щоб вона пронизувала всі державні процеси. Сьогодні я з радістю маю констатувати, що ґендерна інтеграція стала активним живим процесом, який розвивається та дає можливість посилювати забезпечення рівних прав та можливостей жінок та чоловіків в усіх сферах життя.

Після того, як на плечі Віце-прем’єр-міністра з питань Європейської інтеграції була покладена функція координації ґендерних питань, ми відчули дуже значну інституційну підтримку та допомогу.

В 2018 році Уряд розробив та прийняв низку документів, які ми можемо назвати дороговказом для всіх галузей, міністерств, регіонів України. З практичних кроків найбільш важливі речі – це запровадження ґендерно-орієнтованого бюджетування, формування планів та програм ґендерної інтеграції на рівні кожної структури, державного органу влади, органів місцевого самоврядування.

Якщо влітку лише 53 центральних органи виконавчої влади мали уповноважених осіб з ґендерних питаннь (консультантів, радників тощо), то в листопаді вже всі ЦОВи мають таких осіб, наприклад, вони визначені в кожній ОДА.  Важливо, щоб функції цих людей були максимально прописані у виконавчих інструкціях, положеннях та ін.

Я не відкриваю нічого нового, я лише відкриваю статтю 12 Закону України, де говориться про рівні права жінок і чоловіків. Потрібно щоб всі зрозуміли, що ґендерна інтеграція – це незворотній шлях. Це інструмент, який робить Україну квітучою та процвітаючою.

Мартін Хагстрьом, Посол Швеції в Україні

Коли ми говоримо про ґендерну рівність в ЦНАП, це значить, що ми говоримо про рівні можливості в отриманні послуг для всіх верств населення. В Швеції кожна інституція враховує ґендерний аспект та дбає про те, щоб жінки та чоловіки, молодь та діти, люди з обмеженими можливостями, пенсіонери, мали рівний доступ до державних сервісів.

Ґендерна інклюзивність потрібна всюди – як то планування освітлення на вулиці, розташування нової будівлі, можливостей доступу до будівлі. Це не лише про рівність чоловіків та жінок, це також про доступність та створення рівних можливостей для всіх громадян.

У посібнику надаються гарні поради по впровадженню ґендерного підходу, я вважаю дуже важливим аспект збору та аналізу статистичних даних, для впровадження дійсно потрібних заходів. Головне – це відповідальність та усвідомлення самих громадян, чому це все потрібно робити.  Для цього, як мінімум, потрібно підвищити рівень знань та доступу до інформації в цій сфері.

Тарас Токарський, Заступник Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України з питань європейської інтеграції

В Україні унікальна ситуація, якщо порівнювати з іншими країнами Європи, де 8-10% сільского населення максимум. В Україні в середньому 30% населення – це сільське населення, а є регіони в Західній Україні де ця частка досягає 50%. І питання ґендерної нерівності там є найбільш болючими.

В нашому Міністерстві представлені сім кроків по забезпеченню ґендерної рівності на всіх рівнях. Наші приорітети – це здійснення ґендерно-правової експертизи, забезпечення ґендерного бюджетування, активізація економічної діяльності жінок. Елементи ґендерного бюджетування дійсно дозволяють більш ефективно управляти ресурсами.

Важлива частина ґендерної рівності – це питання доступності та рівних можливостей для всіх мешканців громади. Важливо, що це питання також закцентоване у посібнику.

Якщо подивитися на світову статистику, є факт, підтверджений багатьма країнами – забезпечення ґендерної рівності сприяє покращенню добробуту людей, в тому числі, підвищенню ВВП.

Стефан Далгрен, керівник сектору міграції та безпеки Представництва ЄС в Україні

Є ряд нещодавних звітів щодо стану прав людини та ґендерної рівності в Україні, і в них є як позитивні, так і негативні аспекти. Одним з викликів є низький рівень представленості жінок на керівних посадах в Україні. Жінки можуть працевлаштуватися, але їм дуже важко отримати високі посади.

Важливою темою, що також висвітлювалася у звітах, є тема домашнього насильства. Єврокомісія ще не почала працювати в напрямку ґендерної інтеграції в Україні, але з 2019 року у нас буде окремий напрям присвячений ґендерній рівності.

Сусанна Делланс, керівник напряму з покращення якості надання адміністративних послуг населенню Програми «U-LEAD з Європою»

В основі посібника – шведський досвід впровадження ґендерного підходу, адаптований до українського контексту, на основі досвіду створення 26 ЦНАП Початкової Фази Програми.

Посібник буде й надалі використовуватися як методологічна основа для створення та модернізації до 600 ЦНАП в рамках Програми та доступний на нашому сайті для всіх зацікавлених.