50 чи 500 належних ЦНАП за кошти з державного бюджету?

14 вересня у парламент було подано проєкт Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» (№4000). Однією з його новел є цільові кошти (субвенція) на розвиток мережі ЦНАП органів місцевого самоврядування (далі – ОМС) у сумі близько 500 млн. грн. Розпорядником коштів зазначено Міністерство цифрової трансформації, а в презентації Держбюджету йдеться про будівництво за ці кошти 50 ЦНАП


Ольга Калініченко,
старший експерт напрямку з покращення адміністративних послуг
Програми «U-LEAD з Європою»

Рішення про фінансову підтримку розвитку мережі ЦНАП ОМС є дуже своєчасним, адже після прийняття законопроекту №2679, створення ЦНАП стане обов’язковим у всіх громадах, з певною етапністю його виконання.

Програмою ЄС «U-LEAD з Європою» (Далі – Програма) вже надається підтримка 562 громадам у створенні або модернізації ЦНАП, включаючи  територіальні підрозділи та віддалені робочі місця на основі міжмуніципального співробітництва. Здобутий досвід Програми дозволяє сформувати певні рекомендації щодо створення чи модернізації ЦНАП. У цій статті мова піде про фізичне створення чи модернізацію ЦНАП, а саме про вибір приміщення для ЦНАП. Коли перед громадою постає питання – будувати чи ремонтувати? Так от, з більш ніж півтисячі громад, яким Програма вже надає підтримку, лише у 17 громадах здійснювалося нове будівництво. При цьому три таких проєкти енергоефективних будівель були профінансовані безпосередньо Програмою, насамперед для апробації типових рішень, з можливістю наступного безоплатного використання цих проєктів громадами України.  Чому так?

По-перше, будівництво ЦНАП «з нуля» (тобто побудова нової будівлі) необхідне громадам у виключних випадках. Це той випадок, коли у громади зовсім немає ніякого приміщення, де можна організувати роботу належного  ЦНАП.

По-друге, в абсолютній більшості випадків для створення ЦНАП громади використовують існуючі адміністративні приміщення (місцевих рад, районних державних адміністрацій тощо), або інші приміщення, які за помірні кошти можна відремонтувати, забезпечити  безбар’єрний доступ,  відкритий простір, комфортні та адаптовані умови до потреб різних груп відвідувачів. Варто наголосити, що ЦНАП має «вражати» насамперед переліком і якістю послуг, а не надмірними витратами на облаштування. До гарного приміщення мешканці громади швидко звикнуть, а от до якості обслуговування їх в ЦНАП,  будуть завжди вибагливі. Важливо також подбати про енергоефективність будівлі, адже це допоможе знизити видатки на утримання будівлі і зекономити кошти громади.

Звісно, видатки на створення ЦНАП у кожній громаді можуть дуже відрізнятися, і варіюватися, як правило, від кількох сотень тисяч гривень до кількох мільйонів гривень. Але за усередненими підрахунками, підготовка приміщення для ЦНАП на 10 робочих місць  з середньою численністю населення близько 15 тисяч мешканців потребує 1-2 млн. грн. Вартість ремонтних робіт залежить від стану приміщення і самої будівлі, в якій планується розмістити ЦНАП. Це і наявність пандусу, стан даху і стін, наявність каналізації, можливості для підвищення рівня енергоефективності будівлі. Але,  очевидно, що нове будівництво суттєво дорожче.

По-третє, у відносинах з ОМС бажано використовувати елемент співфінансування, тобто частину видатків покривати місцевим бюджетом, оскільки у створенні ЦНАП має бути зацікавлена перш за все громада. За таких умов, 500 млн. грн. на рік може бути достатньою сумою, щоб підтримати створення ЦНАП у 250-500 громадах, якщо ці ресурси виділяти меншим громадам з умовою співфінансування.

При цьому на 2021 рік, функціонування ЦНАП у районних центрах («трансформація» ЦНАП РДА в ЦНАП ОМС) має стати головним пріоритетом, щоб навіть на короткий проміжок не допустити погіршення доступу до адміністративних послуг. У більшості районних центрів є типові будівлі, які перебувають на балансі районних рад і у них сьогодні розміщуються районні ради та районні державні адміністрації. Тому, рекомендуємо звернути увагу на наявну інфраструктуру у приміщеннях РДА/райрад і максимально її використати для розміщення ЦНАП ОМС на належних площах. Програма також готова поділитися своїми напрацюваннями та дизайн-проєктами для будівель такого типу.

Крім громад-існуючих райцентрів іншим пріоритетом мають бути найменші громади (зокрема, з населенням до 10 тисяч). Там створення нових ЦНАП може бути взагалі дуже специфічним, адже в об’єднаних громадах (ОТГ) особлива увага має приділятися збереженню точок доступу до послуг у колишніх сільрадах (нині чи у перспективі, як правило, – старостинських округах), і переважно потрібна деконцентрована модель надання послуг. Наразі  не відомо, чи передбачається підтримка таких громад у проєкті Державного бюджету на 2021 рік.

І на завершення, з досвіду Програми зауважимо ще кілька рекомендацій. Громадам, навіть за умови виділення субвенції, потрібна методологічна, консультаційна допомога і контроль за реалізацією проєктів ремонтів і будівництва, аби відремонтовані  приміщення відповідали вимогам до ЦНАП, а не були просто «освоєні» під кабінетики. Створення ЦНАП –це не стільки «інфраструктурний» (фізичний) проєкт, як інституційний. Потрібна допомога у створенні ЦНАП як суб’єкта, з підготовленим персоналом, інтегрованими послугами, відлагодженими процедурами, пакетом документів для роботи.

Отже, цільові кошти на розвиток ЦНАП є новим інструментом підтримки громад, який ще потребує організаційного доопрацювання. У разі виділення цих коштів з державного бюджету, Кабінетом Міністрів має бути затверджено порядок надання субвенції, що фактично і визначить пріоритети державної підтримки розвитку мережі ЦНАП. Сподіваємося, підготовка цього документу буде відкритою для стейкхолдерів, перш за все для асоціацій місцевого самоврядування, щоб максимально врахувати реальні потреби громад.

Поділитися: