Місцеве самоврядування може стати «політичним ліфтом» для жінок

Залученість жінок у сфері місцевого самоврядування могла би стати для них свого роду «політичним ліфтом», який допоможе розвивати здібності для переходу на виборні посади вищих рівнів влади. В цьому переконана гендерна експертка програми «U-LEAD з Європою» Світлана Гаращенко.

Залученість жінок у сфері місцевого самоврядування могла би стати для них свого роду «політичним ліфтом», який допоможе розвивати здібності для переходу на виборні посади вищих рівнів влади. В цьому переконана гендерна експертка програми «U-LEAD з Європою» Світлана Гаращенко.

Окрім того, децентралізація та місцеве врядування створюють можливості покращення доступу (особливо, для жінок) до якісних публічних та адміністративних послуг, наприклад діяльність Центрів надання адміністративних послуг.

Врядування не може бути ефективним, якщо відсутнє розуміння відмінностей у потребах жінок і чоловіків, різних груп жінок та чоловіків щодо державних витратах, політики, законодавства. Використання гендерного підходу при плануванні місцевих програм зробить їх більш ефективними адже передбачатимуть врахування інтересів та потреб жінок і чоловіків, жінок та чоловіків похилого віку, дітей та осіб з інвалідністю.

Для багатьох держав (таких як Україна), повага до і сприяння гендерній рівності є конституційним та міжнародним обов’язком і врядування має враховувати та забезпечувати гендерну рівність і права жінок. Таким чином, необхідно забезпечити умови для того, щоб жінки відігравали рівну роль у процесах прийняття рішень, відпрацюванні норм та структур, а також для того щоб діючі та новоутворені правові і соціальні норми не дискримінували жінок чи чоловіків і щоб жінки і чоловіки отримували однакову вигоду від публічних послуг та мали однаковий доступ до публічних ресурсів.

В Україні середня тривалість життя чоловіків на 10 років менша від тривалості життя жінок, у 4 рази більша порівняно з жінками смертність чоловіків працездатного віку (28-45 років), що часто спричинено небезпечними умовами праці чоловіків та ризикованою поведінкою, яка виправдана суспільством. Проблема маргіналізації чоловіків внаслідок припинення їх професійної діяльності через обставини, що від них не залежать.

Заробітна плата жінок на 30% менша ніж чоловіків, а середні доходи жінок віком 18-29 років становлять близько 50% середніх доходів чоловіків цього віку, в той час як доходи жінок віком 30-34 роки – ще менше, лише 47% чоловічого аналогу нижчі доходи молодих жінок свідчать про менш сприятливе становище на ринку праці, обмеженість доступу до гідної зайнятості та заробітної плати. Перерва у професійній діяльності, що пов’язана з народженням дитини та необхідністю догляду за дітьми перших років життя, не лише впливає на скорочення поточних доходів жінок цієї вікової категорії, а й, в умовах недостатньо розвиненої підтримки можливості зайнятості працівників з сімейними зобов’язаннями, має довгострокові наслідки для результатів їх економічної активності, обмежує можливості подальшого кар’єрного зростання, призводить до втрати кваліфікації, застаріння знань та навиків у сучасному динамічному світі.

Жінки найбільше потерпають від всіх видів насильства, серед яких домашнє насильство, сексуальні домагання та сексуальна експлуатація, торгівля жінками, примушування до проституції. Близько 9% жінок у віці 15-49 років упродовж останнього року пережили принаймні одну з форм фізичного насильства. Якщо підсумувати усі категорії витрат, то ми виходимо на суму у $208 млн на рік. У гривнях це 5 млрд — це як бюджет великого міста, наприклад, такого як Одеса. Це 0,23% ВВП країни. І це ті величезні кошти, які втрачає усе суспільство і вся економіка.

Share: